Цистит, пієлонефрит та інші захворювання сечовидільної системи

Сечовидільна система складається із нирок, сечоводів, сечового міхура та уретри. Дві нирки у формі бобів, розміром близько 10-12 см, розташовані по обидва боки від хребта, нижче від нижнього краю ребер. Сечоводи являють собою вузькі трубки з м’язовою стінкою, через які сеча тече з ниркової миски до сечового міхура. Наповнення сечового міхура викликає необхідність сечовипускання. Щоб відбулося сечовипускання, сечовий міхур стискається, і сеча витікає через уретру.

Нирки – головний орган сечовидільної системи, вони виконують важливі функції, головні з них: виведення надлишків води та продуктів обміну, підтримка водно-електролітного балансу та ін. Нирки мають величезне значення для здоров’я організму. Тому важливо, щоб нирки залишалися здоровими. Необхідно пам’ятати, що захворювання, яке виникло в будь-якій частині сечовивідної системи, несе загрозу для нирок.

Уретрит є одним із найпоширеніших захворювань, спричинених інфекціями, що передаються статевим шляхом. У чоловіків уретрит протікає з більш вираженими симптомами, ніж у жінок. Уретрит може бути результатом гонореї або хламідійної інфекції, тому вимагає ретельного лікування. Таким чином, уретрит – це запалення слизової оболонки сечівника, найчастіше спричинене мікроорганізмами.

У нормі сечовивідні шляхи стерильні, тобто в них відсутні мікроорганізми. Зараження сечового міхура зазвичай відбувається через уретру. У жінок через невелику відстань між отвором уретри, переддвер’ям піхви та заднім проходом бактерії легше потрапляють до сечового міхура. Неускладнений цистит є найпоширенішою інфекцією сечовивідних шляхів. У деяких жінок це відбувається неодноразово протягом усього їхнього життя.

Цистит – це дуже неприємне захворювання, яке має характерні симптоми:

• сильні, постійні позиви до сечовипускання;
• біль при сечовипусканні;
• кров у сечі – сеча червоного або яскраво-рожевого кольору;
• сильний запах сечі;
• біль у тазі в жінок;
• біль у прямій кишці в чоловіків.

Пієлонефрит – запалення в нирках, спричинене бактеріями, що найчастіше живуть у кишечнику.

Симптоми пієлонефриту:

• біль у верхній частині спини;
• висока температура та лихоманка;
• нудота;
• блювота.

Діагностика захворювань сечовидільної системи включає:

• загальний аналіз сечі;
• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові;
• бактеріологічне дослідження сечі;
• УЗД;
• рентген-діагностика та ін.

Лікування інфекцій сечовивідних шляхів залежить від загального стану здоров’я та типу бактерій, знайдених у сечі. Особливий підхід потрібен, якщо в людини спостерігаються хронічні проблеми з нирками. Хронічні захворювання вимагають індивідуального добору препаратів і способу лікування. При виникненні будь-яких симптомів уретриту, циститу або пієлонефриту не потрібно займатися самолікуванням. Своєчасне звертання до лікаря дозволить діагностувати захворювання на ранній стадії та призначити ефективне лікування. 

Записатися на прийом

Це може Вас зацікавити